безступеневість

Властивість або стан того, що не має ступенів, проміжних станів або рівнів; безперервність, плавність переходу або функціонування без чітких щаблів.

У техніці — характеристика механізму, пристрою або системи (наприклад, трансмісії), яка забезпечує плавну, безперервну зміну параметрів (швидкості, передавального числа тощо) без фіксованих ступенів або перемикань.

У переносному значенні — абстрактна характеристика процесу, явища або розвитку, що відбувається поступово, без різких стрибків, етапів або формальних бар’єрів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |