Значення
- (Фізика) –
Фізичний стан або властивість середовища (електричного кола, приладу), за якого відсутній електричний струм; стан спокою електричних зарядів.
- (Техніка) –
У техніці — режим роботи електричного пристрою, коли через його основні елементи не протікає струм, але він може бути під напругою (наприклад, режим холостого ходу або очікування).
- (Література) –
У переносному значенні — стан повної тиші, бездіяльності, затишшя, відсутності будь-якого руху чи активності (часто у природі або в суспільстві).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безструмовість, р. безструмовості, д. безструмовості, з. безструмовість, о. безструмовістю, м. безструмовості, к. безструмовосте