Властивість або стан того, що позбавлено структури, внутрішньої організації, чіткої побудови або системи.
У теорії управління та соціології — спосіб впливу на соціальні системи (суспільство, організацію) не через формальні ієрархічні структури, а через розповсюдження інформації, ідей, моди, що призводить до самоорганізації системи без видимого керівництва.