1. Жінка або дівчина, що веде безпутний, аморальний, розпусний спосіб життя; повія, розпусниця.
2. (переносне значення) Про щось (явище, дію, річ), що виражає безпутність, аморальність або є марнотратним, безглуздим.
безпутниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |