1. Властивість або стан безпутного; безпутна поведінка, повна відсутність порядку, дисципліни, моральних принципів; розпуста, розтвір.
2. Застаріле: бездоріжжя, важкопрохідний, невпорядкований шлях; безпуття.
безпутство
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |