Значення
- (Соціологія) –
Особа, яка не має постійного житла, місця проживання або притулку, часто змушена вести бродячий спосіб життя та існувати за рахунок випадкових заробітків або жебрацтва.
- (Зоологія) –
Тварина (звичайно домашня — собака, кіт), що залишилася без догляду власника, не має постійного притулку та живе на вулиці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безпритульник, р. безпритульника, д. безпритульникові, з. безпритульника, о. безпритульником, м. безпритульникові, к. безпритульнику