Значення
- (Соціологія) –
Людина, яка не має власного житла, постійного місця проживання або притулку і часто живе на вулиці, вночуючи в під’їздах, на вокзалах або в інших випадкових місцях.
- (Соціологія) –
Застаріле: людина, яка не має власної родини, домашнього вогнища або постійного місця для життя; безпритульний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бездомник, р. бездомника, д. бездомникові, з. бездомника, о. бездомником, м. бездомникові, к. бездомнику