бездомник

1. Людина, яка не має власного житла, постійного місця проживання або притулку і часто живе на вулиці, вночуючи в під’їздах, на вокзалах або в інших випадкових місцях.

2. Застаріле: людина, яка не має власної родини, домашнього вогнища або постійного місця для життя; безпритульний.

Приклади вживання слова

бездомник

Приклад 1:
Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник! Не нагадуйте, бо моє серце й так почуває цю самоту!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”