безоброчність

Значення

1. (Історія) –

   Властивість за значенням прикметника “безоброчний”; відсутність оброку, феодального податку, що сплачувався продуктами або грішми.

2. (Історія) –

   Стан або положення, за якого не потрібно сплачувати оброк; звільнення від такої повинності.

Правопис та відмінювання