1. Властивість або стан того, що є безоборонним; нездатність чи неможливість захищатися, чинити опір, протидіяти нападу чи загрозі.
2. Відсутність захисних споруд, укріплень або військових сил для захисту території, держави тощо; незахищеність.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або стан того, що є безоборонним; нездатність чи неможливість захищатися, чинити опір, протидіяти нападу чи загрозі.
2. Відсутність захисних споруд, укріплень або військових сил для захисту території, держави тощо; незахищеність.