Значення
- (Психологія) –
Властивість або стан того, що є безоборонним; нездатність чи неможливість захищатися, чинити опір, протидіяти нападу чи загрозі.
- (Військова справа) –
Відсутність захисних споруд, укріплень або військових сил для захисту території, держави тощо; незахищеність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безоборонність, р. безоборонності, д. безоборонності, з. безоборонність, о. безоборонністю, м. безоборонності, к. безоборонносте