Значення
- (Філософія) –
Філософський термін, що позначає відсутність об’єкта, спрямованості на щось конкретне; стан свідомості, вільний від прив’язаності до матеріальних чи ідеальних предметів.
- (Психологія) –
У психології — стан, коли переживання, емоції чи думки людини не мають чіткого зовнішнього джерела чи конкретного об’єкта, на який вони спрямовані.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безоб'єктність, р. безоб'єктності, д. безоб'єктності, з. безоб'єктність, о. безоб'єктністю, м. безоб'єктності, к. безоб'єктносте