безнадільність

1. Властивість за значенням прикметника “безнадійний”; стан, коли немає жодної надії на покращення, вихід з важкої ситуації арятунок; повна відсутність перспективи, оптимізму.

2. Стан безвихідності, безпорадності, коли людина не має змоги змінити своє скрутне становище через зовнішні обставини або внутрішню переконаність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |