Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “безнадійний”; стан, коли немає жодної надії на покращення, вихід з важкої ситуації арятунок; повна відсутність перспективи, оптимізму.
- (Психологія) –
Стан безвихідності, безпорадності, коли людина не має змоги змінити своє скрутне становище через зовнішні обставини або внутрішню переконаність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безнадільність, р. безнадільності, д. безнадільності, з. безнадільність, о. безнадільністю, м. безнадільності, к. безнадільносте