Значення
- (Фізика) –
(фіз., техн.) Властивість або стан конструкції, системи чи елемента, при якому відсутній згинальний момент; відсутність внутрішніх зусиль, що викликають згинання.
- (Філософія) –
(перен., рідко) Відсутність вагомого, вирішального моменту, фактору чи імпульсу; стан невизначеності або інертності, коли не відбувається ключових змін або подій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безмоментність, р. безмоментності, д. безмоментності, з. безмоментність, о. безмоментністю, м. безмоментності, к. безмоментносте