безмотивність

Значення

1. (Психологія) –

   Властивість або стан, за якого щось (вчинок, дія, рішення) не має видимої, логічної або зрозумілої причини, мети чи мотиву; немотивованість.

2. (Психологія) –

   У філософії та психології — характеристика дій або поведінки, що не спрямовані на досягнення конкретної мети і не мають свідомого підґрунтя.

3. (Література) –

   У мистецтві та літературознавстві — навмисний художній прийом або властивість твору, коли події, дії персонажів не пояснюються причинно-наслідковими зв’язками, що може слугувати для створення певного естетичного чи смислового ефекту (абсурд, відчуття ірреальності тощо).

Правопис та відмінювання