Значення
- (Фізика) –
Властивість фізичних об’єктів, систем або процесів, яка полягає у практично миттєвому реагуванні на зовнішні впливи, відсутність запізнювання у відгуку через мізерно малу власну інерцію.
- (Техніка) –
У техніці — характеристика пристроїв, елементів або систем (наприклад, безінерційних датчиків, підсилювачів), які здатні миттєво відтворювати зміну вхідного сигналу без спотворень та фазового зсуву в робочому діапазоні частот.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безінерційність, р. безінерційності, д. безінерційності, з. безінерційність, о. безінерційністю, м. безінерційності, к. безінерційносте