Значення
- (Психологія) –
Властивість або стан, що характеризується відсутністю ініціативи, власної активності, здатності до самостійних дій та пропозицій; пасивність, бездіяльність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безініціативність, р. безініціативності, д. безініціативності, з. безініціативність, о. безініціативністю, м. безініціативності, к. безініціативносте