Значення
- (Фізика) –
Властивість електричного кола або його ділянки, що характеризується відсутністю індуктивності або дуже низьким її значенням, за якого ефекти самоіндукції та взаємоіндукції є незначними і можуть не враховуватися в розрахунках.
- (Техніка) –
Технічна характеристика конструкції електричного приладу, резистора або з’єднання, яка свідчить про те, що вони спеціально розроблені для мінімізації паразитної індуктивності, що є критично важливим у високочастотних та імпульсних схемах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безіндуктивність, р. безіндуктивності, д. безіндуктивності, з. безіндуктивність, о. безіндуктивністю, м. безіндуктивності, к. безіндуктивносте