безіндуктивність

[bɛzinduktɪʋnistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Фізика) –

    Властивість електричного кола або його ділянки, що характеризується відсутністю індуктивності або дуже низьким її значенням, за якого ефекти самоіндукції та взаємоіндукції є незначними і можуть не враховуватися в розрахунках.

  2. (Техніка) –

    Технічна характеристика конструкції електричного приладу, резистора або з’єднання, яка свідчить про те, що вони спеціально розроблені для мінімізації паразитної індуктивності, що є критично важливим у високочастотних та імпульсних схемах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безіндуктивність, р. безіндуктивності, д. безіндуктивності, з. безіндуктивність, о. безіндуктивністю, м. безіндуктивності, к. безіндуктивносте

Більше записів