Значення
- (Фізика) –
Властивість або стан, за якого відсутня інверсія (перетворення, зміна порядку чи напряму); нездатність до інвертування чи зміни орієнтації.
- (Математика) –
У математиці, зокрема в теорії матриць — властивість матриці, яка не є інверсною (оберненою), тобто такою, що не має оберненої матриці.
- (Фізика) –
У техніці та фізиці — характеристика системи, процесу або пристрою, який не здійснює та не піддається інверсії (наприклад, зміні фази, полярності чи напряму).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безінверсність, р. безінверсності, д. безінверсності, з. безінверсність, о. безінверсністю, м. безінверсності, к. безінверсносте