безгрішшя

[bɛzɦriʃʃjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    У християнській традиції — стан первісної невинності, досконалості та відсутності гріха, в якому, згідно з Біблією, перебували перші люди (Адам і Єва) до гріхопадіння в Едемському саду; також — уявлення про ідеальний, гармонійний стан світу, вільний від зла та страждань.

  2. (Література) –

    У переносному значенні — стан чи місце повної духовної чи моральної чистоти, бездоганності, незайманості злом; ідилічний стан щастя, спокою та невинності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безгрішшя, р. безгрішшя, д. безгрішшю, з. безгрішшя, о. безгрішшям, м. безгрішші, к. безгрішшя

Більше записів