Значення
- (Релігія) –
У християнській традиції — стан первісної невинності, досконалості та відсутності гріха, в якому, згідно з Біблією, перебували перші люди (Адам і Єва) до гріхопадіння в Едемському саду; також — уявлення про ідеальний, гармонійний стан світу, вільний від зла та страждань.
- (Література) –
У переносному значенні — стан чи місце повної духовної чи моральної чистоти, бездоганності, незайманості злом; ідилічний стан щастя, спокою та невинності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безгрішшя, р. безгрішшя, д. безгрішшю, з. безгрішшя, о. безгрішшям, м. безгрішші, к. безгрішшя