Значення
- (Релігія) –
Властивість за значенням прикметника “безгрішний”; стан, коли людина чи дія вільні від гріха, не мають гріха; невинність, непорочність.
- (Релігія) –
У релігійному контексті — стан досконалої чистоти від гріха, який приписується божественним істотам, святим або раю.
- (Філософія) –
Переносно — вкрай високий моральний стан, повна відсутність вад, сумнівних вчинків або думок; ідеальна чистота намірів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безгрішність, р. безгрішності, д. безгрішності, з. безгрішність, о. безгрішністю, м. безгрішності, к. безгрішносте