безгріховність

[bɛzɦrixoʋnistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Властивість або стан, за якого відсутні гріхи, моральні провини чи порушення релігійних або етичних норм; невинність, бездоганність у духовному сенсі.

  2. (Релігія) –

    У релігійному, зокрема християнському, контексті — стан первісної чискоті та досконалості людини до гріхопадіння або стан, що набувається через спокутування гріхів та благодать.

  3. (Філософія) –

    У переносному значенні — повна відсутність вад, недоліків або помилок у чомусь (наприклад, у поведінці, творі, системі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безгріховність, р. безгріховності, д. безгріховності, з. безгріховність, о. безгріховністю, м. безгріховності, к. безгріховносте

Більше записів