Значення
- (Релігія) –
Властивість або стан, за якого відсутні гріхи, моральні провини чи порушення релігійних або етичних норм; невинність, бездоганність у духовному сенсі.
- (Релігія) –
У релігійному, зокрема християнському, контексті — стан первісної чискоті та досконалості людини до гріхопадіння або стан, що набувається через спокутування гріхів та благодать.
- (Філософія) –
У переносному значенні — повна відсутність вад, недоліків або помилок у чомусь (наприклад, у поведінці, творі, системі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безгріховність, р. безгріховності, д. безгріховності, з. безгріховність, о. безгріховністю, м. безгріховності, к. безгріховносте