бездомішний

[bɛzdomiʃnɪj] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Який не має постійного житла або притулку, позбавлений власного дому; що стосується людей, які живуть на вулиці.

  2. (Зоологія) –

    Який не має власної домівки, гнізда (про тварин).

  3. (Психологія) –

    Переносно: позбавлений духовного притулку, внутрішньої опори, відчуття приналежності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бездомішний, р. бездомішного, д. бездомішному, з. бездомішного, о. бездомішним, м. бездомішнім, к. бездомішний

Більше записів