бездомішний

1. Який не має постійного житла або притулку, позбавлений власного дому; що стосується людей, які живуть на вулиці.

2. Який не має власної домівки, гнізда (про тварин).

3. Переносно: позбавлений духовного притулку, внутрішньої опори, відчуття приналежності.

Приклади вживання слова

бездомішний

Відсутні