Древослів

Словник Української Мови

бездомішковий

[bɛzdomiʃkoʋɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Хімія) –

    Який не має домішок, сторонніх включень; чистий, однорідний за складом.

  2. (Хімія) –

    Який не має домішок інших елементів, речовин або явищ; цілісний, непорушний, незайманий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бездомішковий, р. бездомішкового, д. бездомішковому, з. бездомішкового, о. бездомішковим, м. бездомішковім

Більше записів