бездонний

1. Такий, що не має дна; надзвичайно глибокий.

2. Переносно: невичерпний, безмежний, надзвичайно глибокий за змістом або силою прояву (про почуття, стан тощо).

Приклади вживання слова

бездонний

Приклад 1:
— не скажу, нi, ще не скажу, скажу аж перегодом, за мiсяць, а раз сказавши, повторюватиму ледь не щохвилини: за браком iнших, мiсткiших слiв — коли нема такої цистерни, аби замiряти бездонний колодязь, зостається раз у раз опускати й витягати те саме дитяче цеберко, — моно‑тоннiсть повтору, рипiння корби: я люблю тебе. Я люблю тебе.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 2:
Ти мені один, немов любов, Все іще бездонний, середина Пам’яті, занурена у все. Тільки вечір — довший, аніж сміла.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”