бездольниця

1. Жінка або дівчина, яка не має щастя, долі; нещасна, приречена на страждання жінка.

2. (У фольклорі та поетичній мові) Уособлення недолі, злиденної долі, часто персоніфікований образ.

Приклади вживання слова

бездольниця

Відсутні