бездольник

[bɛzdolʲnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Людина, яка не має долі, щастя; нещасна, пригноблена людина.

  2. (Література) –

    У народній творчості: персонаж, часто молодий чоловік або дівчина, що страждає від несправедливої долі, лиха, пригноблення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бездольник, р. бездольника, д. бездольникові, з. бездольника, о. бездольником, м. бездольникові, к. бездольнику

Більше записів