бездієслівний
[bɛzdijɛsliʋnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Лінгвістика) –
Який не містить дієслів, позбавлений дієслів; побудований без дієслів.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці: такий, що стосується речення або конструкції, в яких відсутнє дієслово-присудок (наприклад, бездієслівне речення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бездієслівний, р. бездієслівного, д. бездієслівному, з. бездієслівного, о. бездієслівним, м. бездієслівнім