1. Не виявляючи діяльності, активності; пасивно, мляво.
2. Не приносячи користі, результату; марно, даремно.
Словник Української Мови
Буква
1. Не виявляючи діяльності, активності; пасивно, мляво.
2. Не приносячи користі, результату; марно, даремно.
Приклад 1:
світ бачив і далеко розумніших, і чому конче розум, за яким часто криється тупеньке, обмежене зло, виряджене в шати розуму, мав виповнювати людину отрутою, що її Ольга, як на Ковжуна, продукувала зайвий надмір, що й робило її нестерпно кусючою, — й бездушною креатурою, яка занехаяла власного сина за громадськими справами, — а за цими громадськими справами, де Ольга чимало й доброго зробила, може, саме завдяки її зубатості й бездушності, і тут Ковжун віддавав Токмині належне, зрештою, хіба він сам не уділив значну частку свого життя цим самим громадським справам, хоча він ніколи не пхався в політику, тільки ж одне — пхатися, а друге — склавши руки, бездіяльно дивитися загіпнотизованим кріликом, як на очах у найлюдожерніший спосіб зводять з лиця землі власну націю, — однак чи за цими громадськими справами, особливо у випадку Ольги, — бож чи не тягнеться людина потемки до того, що їй закладене в серці? — не ховалася, бува, черствість надто владолюбної тиранічної душі?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”