безбатьківщина

1. Стан дитини або підлітка, який залишився без батьківського піклування, опіки та виховання через смерть, відсутність або невиконання батьками своїх обов’язків; сирітство.

2. Період в історії України (зокрема, XVII–XVIII століть), коли через внутрішню боротьбу, зовнішній тиск та відсутність міцної центральної влади відчувався політичний безлад, безвладдя та соціальна нестабільність.

3. Переносно: стан безвладдя, беззаконня, безпорядку, коли відсутня чітка організація, керівництво або система управління в якійсь сфері життя.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |