бета-функція

1. Спеціальна функція в математиці, що визначається інтегралом від 0 до 1 від виразу tx-1(1-t)y-1dt для додатних дійсних чисел x та y; позначається B(x, y) і тісно пов’язана з гамма-функцією.

2. У фізиці елементарних частинок — функція бета, що описує залежність константи зв’язку від енергії (масштабу) в квантовій теорії поля внаслідок перенормування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |