1. У фонетиці — сукупність усіх звуків (фонів) мови, що розглядаються з точки зору їхньої артикуляційної та акустичної характеристики, без врахування значущості (смислової функції) у мовній системі; абстрактна модель звукового ладу.
2. У лінгвістичному аналізі — повний набір звукових одиниць, що можуть бути реалізовані в усіх варіантах (аллофонах) певної мови, протиставлений фонемічному складу (фонемному інвентарю).