1. Заряджена частинка, що випускається деякими радіоактивними ядрами під час бета-розпаду; може бути електроном (бета-мінус-частинка) або позитроном (бета-плюс-частинка).
бета-частинка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник () |
Словник Української Мови
Буква
1. Заряджена частинка, що випускається деякими радіоактивними ядрами під час бета-розпаду; може бути електроном (бета-мінус-частинка) або позитроном (бета-плюс-частинка).
Відсутні