бета-частинка

1. Заряджена частинка, що випускається деякими радіоактивними ядрами під час бета-розпаду; може бути електроном (бета-мінус-частинка) або позитроном (бета-плюс-частинка).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |