берегиня

Значення

1. (Релігія) –

   У давньослов’янській міфології — богиня, покровителька родючості, домашнього вогнища, родини та води, дух-охоронець, що оберігає людей і їхні житла від злих сил; часто уявлялася у вигляді жінки-птаха.

2. (Література) –

   У переносному значенні — жінка, яка є опорою родини, хранителька домашнього затишку, традицій і моральних засад; оберігаюча, турботлива мати чи господиня.

3. (Історія) –

   У сучасному вжитку (часто з великої літери) — символічна назва, що втілює образ жінки-захисниці України, її землі та культури; національний архетип та ідеал жіночності.

4. (Література) –

   Заст. Поетичне найменування берега річки, моря (перев. у формі множини: “берегині”).

Правопис та відмінювання