берегорозмив

[bɛrɛɦorozmɪʋ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Геологія) –

    Процес руйнування берегів річок, озер, морів або водосховищ під дією течій, хвиль, припливів та інших гідродинамічних факторів, що призводить до відступу берегової лінії.

  2. (Геологія) –

    Явище або результат такого руйнування; ділянка берега, що зазнала значних змін (зсувів, обвалів) через розмивання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. берегорозмив, р. берегорозмиву, д. берегорозмивові, з. берегорозмив, о. берегорозмивом, м. берегорозмиві, к. берегорозмиве

Більше записів