берегоукріплення

[bɛrɛɦoukriplɛnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Комплекс інженерних споруд та заходів, спрямованих на захист берегів річок, озер, морів або водосховищ від руйнування водою (розмивання, обвалів тощо).

  2. (Техніка) –

    Конструкція, споруда (наприклад, набережна, дамба, бун, стінка), що виконує захисну функцію для берегової лінії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. берегоукріплення, р. берегоукріплення, д. берегоукріпленню, з. берегоукріплення, о. берегоукріпленням, м. берегоукріпленні, к. берегоукріплення

Більше записів