берег

[bɛrɛɦ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Геологія) –

    Край земної поверхні, що межує з водним простором (морем, озером, річкою) і характеризується певним рельєфом (крутий, пологий, піщаний, кам’янистий).

  2. (Геологія) –

    Місцевість, територія, розташована вздовж водного простору; прибережна смуга.

  3. (Література) –

    (у переносному значенні) Стан безпеки, порятунку, завершення важких випробувань (часто у виразах: “бути на березі”, “вийти на берег”).

  4. (Геологія) –

    (у геології) Елемент рельєфу, схил, обрив, утворений дією води (абразійний берег) або інших природних сил.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. берег, р. берега, д. берегові, з. берег, о. берегом, м. берегові, к. берегу

Більше записів