Значення
- (Геологія) –
Край земної поверхні, що межує з водним простором (морем, озером, річкою) і характеризується певним рельєфом (крутий, пологий, піщаний, кам’янистий).
- (Геологія) –
Місцевість, територія, розташована вздовж водного простору; прибережна смуга.
- (Література) –
(у переносному значенні) Стан безпеки, порятунку, завершення важких випробувань (часто у виразах: “бути на березі”, “вийти на берег”).
- (Геологія) –
(у геології) Елемент рельєфу, схил, обрив, утворений дією води (абразійний берег) або інших природних сил.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. берег, р. берега, д. берегові, з. берег, о. берегом, м. берегові, к. берегу