Бензимідоїлхлорид — органічна сполука, похідна бензимідазолу, що містить хлоридну групу (-COCl) при карбонільному атомі вуглецю; використовується як реактив у тонкому органічному синтезі, зокрема для отримання амідів, пептидів та інших похідних бензимідазолу.
бензимідоїлхлорид
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |