Значення
- (Хімія) –
Бензимідоїлхлорид — органічна сполука, похідна бензимідазолу, що містить хлоридну групу (-COCl) при карбонільному атомі вуглецю; використовується як реактив у тонкому органічному синтезі, зокрема для отримання амідів, пептидів та інших похідних бензимідазолу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бензимідоїлхлорид, р. бензимідоїлхлориду, д. бензимідоїлхлоридові, з. бензимідоїлхлорид, о. бензимідоїлхлоридом, м. бензимідоїлхлориді, к. бензимідоїлхлориде