Анаморфоз, -у, чол.
1. Спосіб побудови зображення, при якому малюнок або текст навмисно спотворюється таким чином, що стає зрозумілим лише при погляді на нього під певним кутом або за допомогою спеціального оптичного пристрою (наприклад, циліндричного дзеркала).
2. У біології — тип індивідуального розвитку (онтогенезу) у деяких безхребетних тварин, що характеризується ускладненням будови організму без проходження стадії метаморфозу, шляхом поступового нарощування сегментів тіла.