Анаморфа, и, жін. 1. Спец. Зображення предмета, навмисно спотворене таким чином, що воно набуває правильних обрисів лише при розгляданні з певної точки зору, за допомогою спеціального оптичного пристрою (напр., циліндричного дзеркала) або при фотографуванні з певним нахилом об’єктива.
2. Біол. Зміна форми або будови органа чи організму в процесі еволюції, що призводить до спрощення його функцій або до втрати зовнішньої подібності з вихідною формою.