бемоль

1. Музичний знак (♭), що позначає зниження основного звуку на півтон.

2. Розмовне позначення чогось, що має знижені, приглушені якості (наприклад, про голос, настрій).

Приклади вживання

Приклад 1:
— Що ж ви там сіли, Ля-Бемоль! — гукнула від буфета грудаста жінка.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |