Значення
- (Мистецтво) –
Музичний термін, що позначає наявність бемолів у ключових знаках тональності або вказівку на те, що твір виконано в тональності з бемолями в ключі.
- (Психологія) –
У переносному значенні — властивість бути пом’якшеним, приглушеним, стриманим; певна м’якість, невиразність у висловлюванні почуттів, думок або в характеристиці явища.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бемольність, р. бемольності, д. бемольності, з. бемольність, о. бемольністю, м. бемольності, к. бемольносте