бемкання

[bɛmkɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Діал. Дія за значенням «бемкати»; вироблення звуків, подібних до «бем-бем», характерних для низького звучання струнних музичних інструментів або глухих ударів.

  2. (Лінгвістика) –

    Розм. Нерозбірливе, невиразне вимовляння слів, бурмотання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бемкання, р. бемкання, д. бемканню, з. бемкання, о. бемканням, м. бемканні, к. бемкання

Більше записів