Значення
- (Лінгвістика) –
Діал. Те саме, що белькотіння — невиразна, швидка, часто незрозуміла мова; говоріння без змісту.
- (Лінгвістика) –
Рідк. Власна назва, що позначає процес або стан белькотіння (зазвичай у спеціальному, термінологічному контексті, наприклад, в описі певного виду мовленнєвого дефекту).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. белькотання, р. белькотання, д. белькотанню, з. белькотання, о. белькотанням, м. белькотанні, к. белькотання