Значення
- (Мистецтво) –
Вокальний стиль, що виник в італійській оперній школі, для якого характерні легкість, співучість, витонченість звуковедення, технічна віртуозність, плавність переходів між звуками та досконалий контроль над диханням.
- (Мистецтво) –
Музична складова (опера, арія тощо), написана в такому стилі або призначена для його демонстрації.
- (Мистецтво) –
Період в історії опери (переважно XVII–XVIII століття), коли такий стиль був панівним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бельканто, р. бельканто, д. бельканто, з. бельканто, о. бельканто, м. бельканто, к. бельканто