белька

[bɛlʲkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Зменшувально-пестлива форма від іменника “белька”, що вживається як власна назва, зокрема кличка тварини (наприклад, собаки або кішки) світлого, білуватого забарвлення.

  2. (Зоологія) –

    (у спеціальній термінології) Молодий тюлень (або його шкура) віком до 4-6 тижнів, який ще носить білий, пухнастий ембріональний хутро; традиційний об’єкт хутрового промислу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. белька, р. бельки, д. бельці, з. бельку, о. белькою, м. бельці, к. белько

Більше записів