Древослів

Словник Української Мови

бельетаж

Буква

1. У лісівництві — верхній ярус лісу, що складається з найвищих дерев, які формують основний полог лісу та визначають його мікроклімат.

2. У садівництві — верхній ярус крони плодового дерева або верхній поверх насаджень у штучно створених багаторівневих екосистемах (наприклад, у зимових садах).

Приклади вживання слова:

бельетаж

Приклад 1:
Але хвилі на ньому не розрівнювали, і він яскраво мінився.. Ні, його не зволожили — просто згори крізь шкляний купол відбивалось небо і хмари.. Амфітеатр був майже готовий.. Вже підмели соснові стружки.. На самій горі палахкотіла золо том затінена ложа.. Квітчастий бельетаж тонув у густих левкоях, за ними — високі тополі.. Але хіба левкої — то не білі тополі, хіба трохи нижчі?.. Так, але, буває, коли вони рівні, у них єдиний корінь.. І всюди, куди не добігають тополі, з -під ніг виринають левкої.. Сонце уже сідало.. Там.
— Зеров Микола, “Камена”

Більше записів