Значення
- (Лінгвістика) –
Той, хто белькоче, говорить невиразно, нечітко вимовляє слова.
- (Лінгвістика) –
Рідкісне прізвисько або прізвище, що походить від дії “белькотіти”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. белькотун, р. белькотуна, д. белькотунові, з. белькотуна, о. белькотуном, м. белькотуні, к. белькотуне