базиліка

Значення

1. (Архітектура) –

   Прямокутна споруда в давньоримській архітектурі, розділена всередині рядами колон на три або п’ять частин (нефів), що використовувалася для судових засідань та торгових угод.

2. (Архітектура) –

   Тип християнського храму, що успадкував основні риси давньоримської базиліки: прямокутну форму, поздовжню вісь, багатонефну структуру з високим центральним нефом, освітленим через вікна верхнього ярусу, та плоским дерев’яним перекриттям.

3. (Релігія) –

   Велика, значна за розміром або історичною цінністю католицька церква, якій папа римський надав особливий статус (папська базиліка), що надає їй певні привілеї (наприклад, Велика базиліка Святого Петра у Ватикані).

4. (Архітектура) –

   Назва деяких православних храмів, збудованих за архітектурним типом базиліки або маючих особливе значення.

5. (Ботаніка) –

   Рід однорічних або багаторічних ароматичних трав’янистих рослин родини глухокропивових (Lamiaceae), до якого належать такі прянощі, як базилік звичайний (Ocimum basilicum).

Правопис та відмінювання