1. Обкладання, покриття; зовнішній шар, оболонка, облицювання.
2. (будівництво, архітектура) Матеріал або конструкція, якою обкладають, облицьовують поверхню стін, підлоги, стелі для захисту або оздоблення.
3. (медицина, фізіотерапія) Обкладка — терапевтична процедура, при якій на тіло накладають лікувальний засіб (грязь, парафін, глину та ін.) для лікування.
4. (заст., діалектне) Те саме, що окладень — великий дерев’яний посуд із кришкою для зберігання припасів, борошна, зерна, обтягнутий металевими обручами.