окладинка

[oklɑdɪnkɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (діал.) Невелика, часто неглибока улоговина на поверхні землі, природне заглиблення, яке може заповнюватися водою під час дощу або танення снігу; калюжа в ямці.

  2. (діал.) Невелика западина, заглиблення на будь-якій поверхні, звичайно округлої форми; ямка, лунка.

  3. (спец., рідк.) Елемент оздоблення, невелика накладка (наприклад, металева чи дерев’яна) на меблях, дверях тощо, що закриває з’єднання деталей або виконує декоративну функцію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. окладинка, р. окладинки, д. окладинці, з. окладинку, о. окладинкою, м. окладинці, к. окладинко

Більше записів