базиліан

1. Член католицького чернечого ордену святого Василія Великого, що діє в Україні та інших країнах Східної Європи і дотримується візантійського обряду.

2. У широкому вжитку — монах чи священик східного (греко-католицького) обряду, хоча формально може не належати до ордену базиліан.

Приклади вживання

Приклад 1:
Базиліан школу, Де учились Гонти діти, Сам Гонта руйнує[163]: «Ти поїла моїх діток! — Гукає, лютує, — Ти поїла невеликих, Добру не навчила!.. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |